Наше відношення до обставин формує реальність навколо нас. Неможливість займатися офлайн – це не причина зупинятися, це пошук нового шляху.
Наша школа не зупинилась і навіть не уповільнила свій темп, три роки тому, під час пандемії спричиненої коронавірусом, не зупинилась вона і після 24-го лютого цього року. Ми почали пошуки нових методів, підходів та ідей. Три роки нам вдається зацікавлювати, підтримувати рівень виконавської майстерності та займатися творчістю. Звичайно, багатьом може здаватися, що це неефективно, не приносить користі, але це не так.
За роки карантину ми пройшли перевірку на міцність та навчилися в онлайн-режимі співати, танцювати, малювати, монтувати, створювати вистави та ще багато чого.
Сьогодні, як ніколи, ми розуміємо, що наша робота, наша творчість, має неабиякий сенс. Адже, це не тільки про мистецтво, це про єдність, підтримку та дитячі посмішки. Сьогодні ми впевнено можемо сказати, що навчати дітей мистецтву в режимі онлайн – можливо. Навчати дітей під час війни – необхідно.
Кожного дня нас хочуть зламати, знищити нашу культуру, мистецтво. Наші учні та викладачі в різних країнах, кожен має різні умови, але нас не зупиняє нічого, навіть, відсутність світла. Ми ще більш натхненно та винахідливо продовжуємо жити, навчати, творити та мріяти! Бо саме через мистецтво ми споглядаємо цей світ та події в ньому. Наші учні – майбутнє покоління митців, для яких творчість не має меж!
Фото: Сергій Коровайний